Основні напрямки використання детектора
брехні в бізнесі пов’язані з скринінгом (від англ. Screen –
просіювати, перевіряти) при наймі персоналу на роботу, при планових або
вибіркових, позапланові перевірки персоналу, при проведенні різного роду
розслідувань і розглядів.
Скринінгові обстеження дозволяють чітко і швидко отримати інформацію по
всьому трудовому шляху найманого на роботу кандидата.
При цьому виявляються небажані для роботодавця фактори ризику та інші
відомості, цікаві замовнику, в залежності від біографії кандидата. Високо
зарекомендувала себе оцінка достовірності повідомлених кандидатом відомостей
про себе: підробка документів, що надаються (спотворення анкетних даних,
дипломів, трудових книжок і т. д.); вчинення кримінально або адміністративно
караних правопорушень, невідомих офіційним органам, знаходження під судом або
слідством, наявність зв’язків у кримінальному середовищі, наявність боргів та
інших фінансових зобов’язань; вчинення крадіжок та нанесення матеріального
збитку по старих місцях роботи; нанесення фінансових збитків по старих місцях
роботи, хабарництво, звільнення з попередніх місць роботи з компрометуючим
підставах (прогули, конфлікти, безвідповідальне ставлення до виконання
службових обов’язків ); справжні цілі і мотиви працевлаштування на роботу,
надходження на роботу за чиїм-небудь дорученням (конкурентів, кримінальних
структур і т. д.). Крім того, можна перевірити інформацію, пов’язану зі
шкідливими звичками претендентів: наявність проблем, пов’язаних зі зловживанням
спиртними напоями (алкогольна залежність); вживання наркотиків; приховувані
захворювання, що заважають виконанню службових обов’язків; проблеми з азартними
іграми; таємні схильності; екстремальнізахоплення і т. д.
Поліграф-дослідження
дозволяють систематично проводити тестування працюючого персоналу за наступними
критеріями: витік конфіденційної інформації, підтримання зв’язків з
конкурентами; позаслужбові контакти з колегами та партнерами по бізнесу;
лояльність по відношенню до роботодавця і фірму; конфліктність (наявність
конфліктних ситуацій) та встановлення їх справжніх винуватців ; участь у
діяльності громадських та релігійних організацій; факти біографії, які можуть
стати підставою для шантажу; наявність злочинних намірів, планування нанесення
шкоди; володіння незареєстрованою зброєю або іншими небезпечними речовинами;
використання службового становища в особистих цілях; наявність неофіційних
додаткових доходів; випадки порушення трудової дисципліни і функціональних
обов’язків, наявність психологічних особливостей, що заважають успішній роботі;
задоволеність роботою; володіння інформацією про співробітників, що завдають
шкоди фірмі, і фактах нанесення збитку.
Інтереси керівника щодо найманого на роботу можуть бути дуже різноманітними,
що підтримується і точністю перевірок на поліграфі (90-99%). Цього достатньо
для того, щоб набагато знизити ризик найму на роботу зловмисника або якісно
провести розслідування. Адже тільки поліграф в даний час може з великим
ступенем ймовірності диференціювати причетних і непричетних до того чи іншого
ПП у фірмі. Так, один з великих банків у профілактичних цілях проводить
обстеження всіх співробітників на детекторі брехні два рази на рік. Такі
перевірки приносять реальну користь і конкретний економічний ефект: в
організаціях, які придбали поліграфи і мають в штаті висококласних професіоналів,
скоротилася кількість крадіжок, а також час і витрати на їх розслідування.
У ході розглядів перевірки на поліграфі застосовуються в тих випадках, коли
необхідно звузити коло підозрюваних, встановити учасників події і схилити їх до
видачі інформації, визначити, чи відбулося в действительной цікавить подія,
встановити перебільшення або, навпаки, замовчування інформації, зібрати
додаткову інформацію.
Однією з основних бід російського підприємництва, як показує практика, є
крадіжки з боку співробітників. Роботодавці в США твердо впевнені в тому, що
скринінгові перевірки найманого на роботу персоналу та періодичні перевірки
службовців є найбільш ефективним засобом контролю різних видів розкрадань. Вони
вважають, що випробування на поліграфі – найкращий спосіб дати зрозуміти
кандидатів на роботу, що роботодавець серйозно налаштований на припинення
випадків крадіжок.
Якщо надзвичайна подія все ж сталася, керівник фірми повинен дотримуватися
трьох правил: 1) гранично обмежити коло осіб, обізнаних про те, що сталося НП,
особливо про його деталі і подробиці, 2) встановити всіх осіб, які в тій чи
іншій мірі інформовані про НП, і зафіксувати, коли і що кожен з них дізнався
про цю подію, 3) якомога раніше звернутися до професійного поліграфологові (або
провести попереднє розслідування разом з ним). Якщо дотримуватись даних правил,
можна швидко припинити витік інформації. Завдяки цьому поліграфолог зможе
швидше і надійніше виявити причетних до події осіб та відокремити непричетних,
пам’ять яких не обтяжена такими подробицями. Поліграфологові повинна бути
надана вся без винятку зібрана інформація по суті того, що сталося, а всі
подальші дії проведеного розгляди повинні бути обов’язково погоджені з ним.
Деякі підприємці, намагаючись використовувати поліграф для захисту своїх комерційних
інтересів, прагнуть придбати (або підготувати) власного користувача приладу.
Такий підхід з урахуванням криміналізації ринку обгрунтований, але рентабельний
тільки у випадку, якщо організація має дуже великий штат співробітників.
Керівники підприємств, які не можуть дозволити собі таку «розкіш», звертаються
до спеціалізованих організацій, що надають послуги в області комплексного
забезпечення безпеки бізнесу.
|